РЕЦЕПТИВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РОМАНУ ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО» У ПОВІСТІ ОЛЕНИ ЗВИЧАЙНОЇ «ТИ»

Анотація

У статті проаналізовано художній діалог між повістю «Ти» Олени Звичайної та романом Валер’яна Підмогильного «Місто» через призму сприйняття головною героїнею Вірою Ільченко образів і мотивів твору митця. Метою дослідження є виявлення літературної полеміки між двома текстами, яка розкриває нові аспекти інтерпретації роману та демонструє авторську позицію Олени Звичайної щодо замовчування митцем правди тодішньої епохи. Методологічною основою дослідження є інтерпретаційний підхід до аналізу художнього тексту, що дозволяє простежити, як повість «Ти» вступає в діалог із романом «Місто», розкриваючи різні смислові рівні через внутрішній монолог головної героїні. Крім того, застосовано рецептивний метод, який дає змогу простежити, як читач (зокрема, героїня твору Олени Звичайної) осмислює текст Валер’яна Підмогильного й реагує на нього. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведено детальний аналіз літературного конфлікту між персонажами двох творів: Степаном Радченком з роману «Місто» та Віри Ільченко з повісті «Ти». Простежено відмінності у світоглядних позиціях героїв, їхніх моральних орієнтирах і життєвих цінностях. Особливу увагу приділено паралелі між Степаном Радченком та ще одним персонажем повісті «Ти» – Степаном Панченком, чия схожість із героєм Підмогильного підкреслюється навіть на рівні імені, що посилює мотив зради та моральної слабкості. У висновках досліджено, як критичне прочитання Оленою Звичайною роману «Місто» стає засобом для порушення питань відповідальності митця перед суспільством, морального нонконформізму та правди. Виявлено, що внутрішній конфлікт Віри Ільченко уособлює неприйняття компромісів із власною совістю на противагу моральній гнучкості Степана Радченка. Представлена рецептивна інтерпретація, в якій художня полеміка між двома творами стає інструментом для викриття моральної двозначності епохи та розкриття ілюзорності радянської дійсності, відображеної в романі «Місто».