Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті виявлено, що основою песимістичних дискурсів, які дисгармонізують взаємини між комуніканта-
ми, є некооперативні комунікативні стратегії. Песимістичний дискурс розглядаємо як особистісно-орієнтований
тип дискурсу, який передбачає наявність комунікативної ситуації реалізації песимізму мовця. Він представлений
комплексною системою лексичних, фразеологічних, синтаксичних, стилістичних і прагматичних засобів репре-
зентації песимістичного світобачення мовця й характеризується своїми власними цілями, стилем, тональністю
та комунікативними стратегіями.
Серед жорстких некооперативних стратегій виокремлено стратегії негативного самовираження, маніпулю-
вання та конфронтації. Стратегія негативного самовираження реалізується тактиками афектації, демонстрації
негативних очікувань, демонстративної самокритики, самозвинувачення, самоприниження, нарікання, сарказму.
З-поміж тактик стратегії маніпулювання виокремлено тактики негативної оцінки співрозмовника, психологічно-
го тиску, нав’язування суб’єктивної думки, попередження, критики, гри на емоціях співрозмовника, нарікання.
Серед конфронтативних тактик виокремлено тактики відмови, незгоди, звинувачення, спонукання до дії, апеляції
до негативного досвіду. Вербальними маркерами стратегій та тактик, що ними послуговується комунікант-песи-
міст, є лексико-семантичні, синтаксичні, стилістичні та прагматичні засоби.
Доведено, що вибір стратегій і тактик визначається типологічними особливостями песимізму як диспози-
ційного (комунікативні стратегії негативного самовираження, маніпулювання), атрибутивного (комунікативні
стратегії негативного самовираження та конфронтації) та ситуативного (комунікативні стратегії маніпулювання
та конфронтації) феномену.