ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ НУМЕРАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Анотація

У статті розглядаються лінгвістичні особливості числівників у китайських фразеологічних одиницях різних видів, однак особлива увага приділяється ідіомам чен’юй та їх ролі у фантастично-сатиричному романі під назвою «Подорож на Захід». Аналізуються фразеологізми, що містять у собі числівники світобудови, виражені лексичними одиницями «п’ять», «шість», «сім», «вісім», «вісімнадцять». До розгляду пропонується теза про функціонування процесу нумералізації китайськомовної картини світу не тільки на лексичному, а й на фразеологічному рівні мовної системи. Досліджено, що цей процес у китайській мові характеризується як експліцитним (явним), так і імпліцитним (прихованим) функціонуванням. Крім класичного розуміння нумералізації як набуття іншими частинами мови якостей числівника, для китайського світосприйняття характерне пряме вживання чисел на позначення явищ навколишньої дійсності, що закарбувалось у свідомості кожного носія мови з давніх часів, увійшовши до багатьох трактатів, класичних творів, цитат мудреців та філософів. Серед творів, що аналізувалися, окрему увагу було вирішено приділити філософському трактату І цзін (易经), просвітницькій енциклопедії Сань Цзицзін (三字经), зокрема китайському класичному роману «Подорож на Захід» (西游记), в яких вивчалися особливості функціонування як імпліцитних, так експліцитних числівників. З’ясовано, що лексичний рівень характеризується більшою різноманітністю (широко використовуються числівники від 1 до 10), натомість на фразеологічному рівні зустрічаються позначення меншої кількості, серед яких – 5, 6, 7, 8 та 18. Ці та інші числові позначення, що беруть активну участь у процесі нумералізації, відіграють важливу роль у формуванні китайської фразеологічної картини світу, яка представлена цілим пластом фразеологічних одиниць китайської мови, серед яких чільне місце посідають ідіоми чен’юй через їх змістовність, а також стислість та чіткість побудови.