«МОВА ЖИТТЯ» В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ

Анотація

Наукове дослідження висвітлює актуальність потреби застосування методу ненасильницької комунікації (спілкування співпереживання чи спілкування співпраці), розробленого Маршалом Розенбергом, що базується на емпатії, в професійній діяльності майбутніх педагогів та вихователів. В Концепції НУШ застосування цього методу обумовлюється увагою до розвитку емоційного інтелекту майбутніх громадян. В умовах війни, що відбувається в нашій країні, значимість ролі цього методу активізується, зростає потреба в дбайливому, бережному спілкуванні з учнями, вихованцями, їх батьками, колегами-педагогами. У статті окреслюються теоретичні онови питання, зокрема, з’ясовується поняття «ненасильницька комунікація», визначаються практичні кроки її реалізації. Обґрунтовується потреба розглядати процес спілкування цілісно: у зв’язку вербального, невербального та емоційного компонентів. Такий принцип вивчення практичного аспекту мови акцентує увагу на особистості, сприйнятті й трансформації інформації окремою людиною, підвищує рівень її емпатії, а відтак полегшує комунікацію, сприяє її ефективності. Застосування методики коректного спілкування збагачує, розширює сприйняття процесу мовлення майбутніми фахівцями, активізує креативність, навчає критичного мислення, дозволяє привернути увагу до психологічних особливостей співрозмовників, їх внутрішнього стану, надає ресурси для реалізації безпечного спілкування з вихованцями, що особливо важливо в умовах воєнного часу. Окрім того, мотивує до пізнання національної ідентичності, сприяє формуванню цілісної картини про світ і себе в ньому. Переконливо доводимо, що комунікація надзвичайно важлива як для гармонійного розвитку особистості, так і для реалізації професійних завдань.