ПРИНЦИПИ ТА МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА РОБОТОДАВЦІВ У КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ РИНКУ ПРАЦІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджено досвід вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти щодо принципів і механізмів взаємодії з роботодавцями з метою адаптації освітніх програм відповідно до потреб ринку праці. Встановлено, що найпоширенішими механізмами взаємодії як вітчизняних, так і зарубіжних ЗВО з роботодавцями є: співпраця в розробленні освітніх програм; залучення фахівців практиків до викладацької діяльності; організація практичної підготовки на базі підприємств-партнерів. Виявлено перспективні механізми взаємодії вітчизняних ЗВО та роботодавців: спільних команд і розроблення проєктних пропозицій для вирішення проблем і впровадження інновацій на конкретному підприємстві; комерціалізація знання, створених вченими-дослідниками; організація створення та використання освітніх краудсорсингових платформ і проведення неформальних обмінів знаннями та навичками. Застосування вище зазначених механізмів сприятиме адаптації освітніх програм та формуванню навичок і компетентностей, які відповідають вимогам ринку праці. Встановлено принципи взаємодії закладів вищої освіти з роботодавцями: участі та партнерства; об’єктивності/ неупередженості; доброчесності; прозорості; відповідальності та підзвітності; толерантності; ефективності та доцільності проблемам, пріоритетам і цілям ефективної взаємодії закладу вищої освіти та роботодавців, які підвищують ефективність комунікацій та якість вищої освіти.