Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Актуальність дослідження зумовлюється загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на інтеграцію лінгво- культурологічного підходу, необхідністю більш детального та глибокого опису гендерно маркованої лексики, яка є унікальним фрагментом мовної картини світу в плані семантичного наповнення та культурологічного значення. Обрана проблематика в лінгвістиці на сьогодні є ще досить недостатньо дослідженим явищем, і гендерні ознаки мовної картини світу не завжди є очевидними, однак перехід мовознавства до нової наукової парадигми, для якої визначальним є людський чинник і особистість мовця як такого, зобов’язує мовознавців розширювати свої погляди на поліфункційність засобів мови у світлі гендерного феномена. Наявність тих чи тих характеристик, що є більш властивими для осіб чоловічої/жіночої статі саме в українській культурі, зумовлюється специфічними історичними, етнічними, культурними чинниками, під впливом яких формувалось уявлення про чоловічу/жіночу стать у різних соціумах. Гендер не є мовною категорією, однак, зважаючи на те, що дихотомія статей змодельована суспільством та культурою і віддзеркалена у мові, то його зміст може бути розкритий шляхом аналізу мовних явищ, що пояснює актуальність лінгвістичної компетенції для вивчення культурної репрезентації статі. таким чином, одиниці мови, у семантиці яких вичленовується компонент «стать», можуть бути проаналізовані на засадах гендерного підходу. Тому цілком можлива кваліфікація лексичних значень слів, що виражають екзистенційний статус особистості і визначення, як відображається в самій інтерпретації лексичного значення гендерне уявлення про природну даність. Зміна поглядів на роль чоловіка/жінки в суспільстві спричинала і певну деформацію гендерних стереотипів, які набувають більше негативного ніж позитивного оцінного значення. Саме вербалізацію негативної оцінки в текстах сучасної української художньої літератури, що демонструють опис гендерних стереотипів, ми аналізували у дослідженні, будуючи градаційну картину світу.
Посилання
Гірняк О. Гендерні стереотипи у медійному інтернет-дискурсі. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис». 2020. № 8. С. 40–45.
Кокнова Т. А., & Овчарова Л. А. Особливості відображення гендерного стереотипу та його вплив на мовну діяльність особистості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2019. Вип. 7(330), С. 20–29. 3. Карпа І. Добрі новини з Аральського моря : роман. Київ : Книголав, 2019. 592 с.
Кравець Т. Гендерні стереотипи в сучасному українському масмедійному дискурсі : автореф. дис. … к.ф.н. Київ, 2021. 19 с.
Матіос М. Москалиця; Мама Маріца – дружина Христофора Колумба. Львів : ЛА «Піраміда», 2008. 64+48 с.
Сизоненко А. Психологічні особливості гендерних стереотипів особистості. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць. 2016. Вип. 31. С. 418–427.
Тарасюк Г. Жіночі романи. Гаспид і Маргарита; Покоївка; Мій третій і останній шлюб; Хижачка. Бровари : Відродження, 2006. 288 с.
Тарасюк Г. Новели : проза. Бровари : вид-во ПП «МН ТРК «Відродження», 2006 а. 416 с.
Stereotyp jako przedmiot lingwistyki : teoria, metodologia, analizy empiryczne / pod red. Janusza Anusiewicza i Jerzego Bartmińskiego. Wrocław : Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej, 1998. 335 s.