Анотація
У статті проаналізовано проблематику впливу мовленнєвої репрезентації у медіа на формування когнітивних стереотипів, у зв’язку із викликами, які виникають у медіа-комунікаціях. Досліджено взаємодію мовленнєвих та медіа факторів у міждисциплінарному контексті з використанням дискурс-аналізу. Відзначено, що підхід до аналізу медіатекстів враховує екстра- та інтралінгвальні чинники, виявляючи стратегії впливу, зкрема, такі як маніпуляція та вплив на медіаграмотність. Глобалізаційні процеси та мовна естетизація визначають нові аспекти функціонування медіатекстів, впливаючи на мовну експресію та взаємодію з масовою свідомістю. Методи маніпулятивного перекладу, особливо в обмежених умовах реципієнтів, сприяють створенню враження вірогідності та важливості інформації від медіа. Зазначається важливість попередження негативних впливів мовленнєвих засобів на моральний та психологічний стан українських військовослужбовців, та необхідність формування у них здатності до психологічного самозахисту. Текст, як семіотичне утворення, володіє універсальними типологічними ознаками, впливаючи на свідомість отримувача та керуючи процесами розуміння та сприймання. Прослідковується перспектива майбутніх досліджень у глибшому аналізі відмінностей мовленнєвих стратегій в різних медіа-контекстах та врахуванні впливу географічного та культурного середовища. Відзначено, що дослідження має потенціал для вивчення ефективності педагогічних підходів до розвитку медіаграмотності та критичного мислення в контексті мовленнєвого впливу медіа, що може призвести до розробки методів та програм для формування відповідальних споживачів інформації. Зауважується, що розширене дослідження впливу мовленнєвих засобів на різноманітні соціальні групи, зокрема, молодь, жінки, меншини, відкриє нові аспекти культурної репрезентації та соціальної справедливості в медійному просторі. Це свідчить про необхідність додаткових досліджень для виявлення нових аспектів репрезентації мовленнєвих структур на медіа-платформах у контексті сучасних викликів суспільства.
Посилання
Компанцева Л. (2018). Психолінгвістичний опис технологічного дискурсу нових медіа. Psycholinguistics. Vol. 23, Iss. 2. С. 120–131.
Крилова-Грек Ю. (2017). Психолінгвістичні аспекти маніпулятивного перекладу у медійному просторі. East European Journal of Psycholinguistics. Lesya Ukrainka Volyn National University, № 1, p. 114‒121.
Мачикова М. (2015). Медіа в контексті психолінгвістики та медіа психології. East European Journal of Psycholinguistics. 2(2). 118‒126.
Савчук Р. Л. (2020). Стилістичні засоби у заголовках сучасних медіатекстів: психолінгвістичний аспект. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика». Вип. 34. Том 4. С. 161–170.
Сизонов Д. Ю. (2017). Психолінгвістичні основи медіаграмотності: до проблеми інтерпретації медіатекстів. Наука і освіта. № 7. 82‒88.
Шевченко Л., Сизонов Д. (2021). Медійна лексикографія в польсько-українській диспозиції: функціональні інновації. Slavia Orientalis, LXX (3), 643‒659. DOI: https://doi.org/10.24425/slo.2021.138198 (Польща, Q2, Scopus)
Шерешкова, І. (2022). Атрибути тексту та закономірності його психологічного впливу на людину. Вісник Національного університету оборони України, 65(1), 132–140.
Syzonov D. (2022). Parametrization of Language Innovations in Media Communication: Ecolinguistic Dimension. Logos, 110, 184‒191. DOI: https://doi.org/10.24101/logos.2022.19 (Литва, Q2, Scopus, WoS)
Syzonov D., Zlotnyk-Shagina O., Kozynets O. (2022). The psycholinguistic basis of media neologization caused by COVID-19. Езиков свят = Orbis Linguarum, 20 (1), 62‒70. DOI: https://doi.org/10.37708/ezs.swu.bg.v20i1.8 (Болгарія, Q3, Scopus).